РІПКИНСЬКЕ РАЙОННЕ ЛАБОРАТОРНЕ ВІДДІЛЕННЯ

Меню сайту

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 182 «Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу» Держсанепідслужба України входить до числа суб`єктів моніторингу.

Відповідно до зазначеної постанови, Положення про Держсанепідслужбу України, затвердженого Указом Президента України від 6.04.2011 р. № 400/2011, та спільного наказу ГУ ДСЕСУ у Чернігівській області та ДУ «ЧОЛЦ ДСЕСУ» від 09.04.2013 р. № 34/31 «Про проведення соціально-гігієнічного моніторингу» (зі змінами та доповненнями) фахівцями області організований та здійснюється соціально-гігієнічний моніторинг за видами:

• моніторинг демографічної ситуації;
•  моніторинг стану навколишнього середовища;
• моніторинг середовища життєдіяльності людини;
• моніторинг інфекційної та паразитарної захворюваності;
• моніторинг неінфекційної захворюваності;
• моніторинг професійної захворюваності.

Відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 182 «Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу» установи та заклади Держсанепідслужби здійснюють:

• збирання, зберігання, первинне оброблення, оцінку інформації, отриманої в ході моніторингу, передачу її до вище стоячої організації;
• інформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також громадян про результати моніторингу;
• внесення органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

АНАЛІЗ ЗА ВИДАМИ МОНІТОРИНГУ:

Демографічна ситуація в області

У 2015 році чисельність постійного населення Чернігівської області становила 1047131 особи, в тому числі 165622 дитини віком від 0-17 років. У порівнянні з 2014 роком чисельність населення зменшилася на 11153 особи, що становить 1,1 % від загальної кількості населення області. Кількість дітей зменшилась на 1267 осіб.

За 2015 рік показник народжуваності склав 8,7 на 1000 населення (2014р. – 9,0 на 1000 населення, по Україні – 10,8). Показник смертності – 19,0 на 1000 населення (2014р. – 19,2 на 1000 населення, по Україні – 14,7). Природній приріст становив -10,3 на 1000 населення (2014р. – -10,2 на 1000 населення, по Україні – -3,9).

Отже, враховуючи переважання показників смертності над показниками народжуваності та негативний природній приріст, який значно нижчий ніж в цілому по Україні, демографічна ситуація в області залишається складною.

Моніторинг стану навколишнього середовища

Дослідження питної води проводилися з комунальних, відомчих, сільських водопроводів, колодязів громадського та індивідуального користування.

Питома вага проб води централізованого водопостачання, які не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за санітарно-хімічними показниками, залишилася стабільною і склала 5,6 % проти 5,3 % в 2014 році. Перевищення середньообласного показника зафіксовано в Варвинському (6,4 %), Корюківському (18,5 %), Ніжинському (12,4 %), Прилуцькому (20,3 %), Ріпкинському (10,4 %), Чернігівському (12,3 %) районах та м. Чернігів (8,9 %).

Перевищення вмісту хімічних речовин (залізо, фтор, марганець) та невідповідність рівнів компонентів, що обумовлюють фізіологічну повноцінність мінерального складу (кальцій, магній) у воді централізованого водопостачання (окремі водопроводи Варвинського, Ічнянського, Козелецького, Коропського, Корюківського, Ніжинського, Н-Сіверського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського, Чернігівського, Щорського районів, м. Прилуки) в більшості випадків зумовлено природним їх надлишком у водовмісних горизонтах, де формуються підземні води.

Перевищення вмісту нітратів зафіксовано у питній воді деяких сільських водопроводів Н-Сіверського району, який склав 56,3-204 мг/дм³ (норматив – 50 мг/дм³).

Вміст нітритів у водопровідній воді знаходився в межах нормативу (до 0,5 мг/дм³), окрім сільського водопроводу Коропського району (с. Криски) – 0,6 мг/дм³.

1,7 % проб водопровідної води не відповідали санітарним нормам за мікробіологічними показниками (2014 р. – 2,0 %). Перевищення середньообласного показника зафіксовано в Корюківському (4,5 %), Прилуцькому (5,3 %), Ріпкинському (2,8 %), Талалаївському (14,0 %), Чернігівському (3,6 %) районах та м. Прилуки (7,4 %).

Отже, якість питної води централізованого водопостачання в області залишається стабільною.

Питома вага проб води децентралізованого водопостачання, які не відповідали нормативам за санітарно-хімічними показниками, склала 33,6 %, за мікробіологічними – 18,6 %, в 2014 році – 31,4 % та 16,5 % відповідно.

В Бахмацькому (39,3 %), Ніжинському (49,7 %), Прилуцькому (53,1 %), Ріпкинському (46,6 %), Чернігівському (84,1 %) районах та м. Ніжин (53,0 %) наявне перевищення загальнообласного показника за санітарно-хімічними показниками.

Перевищення загальнообласного рівня невідповідності проб за бактеріологічними показниками наявне в Варвинському (23,5 %), Городнянському (31,7 %), Корюківському (30,4 %), Ніжинському (18,8 %), Прилуцькому (20,0 %), Ріпкинському (29,9 %), Семенівському (22,7 %), Чернігівському (55,1 %) районах.

За результатами моніторингових спостережень основною проблемою стану децентралізованого водопостачання залишається вміст нітратів у питній воді сільської місцевості: за 2015 рік 36,7 % проб води з громадських колодязів та 28,4 % проб з індивідуальних колодязів не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам за їх рівнем (в 2014 р. – 31,5 % та 41,3 % відповідно). Перевищення вмісту нітратів виявлено у колодязній воді окремих населених пунктах більшості районів (Бахмацького, Бобровицького, Борзнянського, Варвинського, Городянський, Ічнянський, Козелецького, Коропського, Корюківського, Куликівського, Ніжинського, Н-Сіверського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сосницького, Талалаївського, Чернігівського, Щорського районів) та міста Прилуки.

Використання колодязної води з високим вмістом нітратів для приготування молочних сумішей у годуванні немовлят призводить до захворювання на метгемоглобінемію. У 2015 році на метгемоглобінемію захворіло 3 дітей, з них 1 дитина померла (Борзнянський район), у 2014 році 2 випадки – обидва летальні.

Лабораторні дослідження води поверхневих водойм проводилися щоквартально у 59 створах постійного спостереження річок Десна, Дніпро та їх приток.

В цілому по області питома вага зразків води, які не відповідали гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними показниками, становила 18,5 % (2014 р. – 23,7 %), за бактеріологічними показниками – 12,3 % (2014 р. – 23,7 %).

Спостерігається щорічна не відповідність за санітарно-хімічними показниками (залізо, марганець) проб води річок Дніпро, Десна, Стрижень, Білоус, Снов, Судость, Остер, Бреч, В`юниця, Удай, Шостка, Ревна що протікають на території Н-Сіверського, Козелецького, Ріпкинського, Коропського, Корюківського, Семенівського, Чернігівського, Ніжинського, Щорського, Варвинського районів та міст Чернігів, Ніжин, Прилуки,

За бактеріологічним показником – індекс ЛКП (лактозопозитивних кишкових паличок) не відповідала вода з річок Білоус, Десна, Стрижень, Чикриж, Борзенка, Шостка, що протікають на територіях м. Чернігова, Городнянського, Н-Сіверського та Борзнянського районів.

Наявному стану забруднення води відкритих водойм сприяють скиди неочищених, недостатньо очищених господарсько-побутових стічних вод та зливових вод.

Проводилися систематичні моніторингові дослідження ґрунту по затверджених контрольних точках в межах житлової забудови (прибудинкова територія, дитячі майданчики, дошкільні дитячі заклади), пляжів, в зоні впливу автомагістралей, полігонів твердих побутових відходів (ТПВ).

За звітний період 1,1 % проб ґрунту не відповідали вимогам за санітарно-хімічними показниками, в т.ч. 3,5 % за рахунок солей важких металів; 2014 р. – 0,4 % та 2,4 % відповідно. За бактеріологічними показниками 6,4 % не відповідали санітарним вимогам проти 3,3 % в 2014 р. 6,4 % проб ґрунту не відповідали вимогам за бактеріологічними, 2,0% - за паразитологічними показниками.

Лабораторні дослідження атмосферного повітря здійснювалися на 26 підфакельних та 46 маршрутних постах.

Результати проведеного моніторингу показують, що якість атмосферного повітря в області залишається задовільно стабільною – 0,4 % проб з перевищенням ГДК; 2014 р. – 1,1 %. Обсяги викидів забруднюючих речовин існуючих підприємств та об’єктів області практично не порушують стан повітряного басейну Лише в контрольних точках впливу автотранспорту м. Чернігова виявлено перевищення гранично допустимої концентрації оксиду вуглецю, ангідриду сірчистого (в межах 1,1-1,2 ГДК).

За результатами досліджень фізичних факторів довкілля перевищення рівнів шуму не було (2014 р. – 1,2 % серед проведених моніторингових замірів).

Отже, результати проведених лабораторних досліджень за період звітного року свідчать, що стан навколишнього середовища залишається стабільним.

Моніторинг середовища життєдіяльності людини

Одним із пріоритетних напрямків роботи санепідслужби є збереження здоров’я дітей.

Тому значна увага повинна приділятися умовам виховання та навчання дітей в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, в тому числі їх санітарно-технічному та інженерному забезпеченню.

Про недостатній рівень стану навчальних закладів області свідчить факт, що 11% шкіл не забезпечені центральним та локальним водопостачанням та 10,3 % зовсім не каналізовані.

34 (5,8 %) приміщень шкіл потребують проведення капітальних ремонтів та реконструкцій. Досі у  приміщенні, що не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, знаходиться 1 школа та 1 дошкільний заклад у Бахмацькому районі. 

Дефіцит учбових меблів у відповідності до ростових особливостей учнів має місце у кожній п’ятій школі. Недостатньо технічних засобів навчання, посібників.

7,3% учбових приміщень не відповідають гігієнічним нормативам за рівнем штучного освітлення.

Порушуються гігієнічні принципи організації навчального процесу. В  кожній десятій школі розклад уроків формується без урахування динаміки працездатності учнів.

Більшість з цих проблем неможливо вирішити без відповідного фінансування галузі освіти, проте питання по суті проблем необхідно тримати на контролі та доводити до відома керівників регіонів та закладів.

Однією з важливих проблем є і питання організації та якості харчування дітей та учнів. В минулому році харчування в початкових класах було організоване, проте виконати норми харчування, що затверджені КМ України при існуючому фінансуванні було проблематичним, в основному спеціалісти контролювали його якість з точки зору безпечності в епідемічному відношенні та запобігали вживанню дітьми та учнями продуктів, що заборонені в харчуванні дітей, в т.ч. які включають синтетичні барвники, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти тощо, це є одна з задач Держсанепідслужби.

Практично з усіх зазначених питань головним державним санітарним лікарем України видані Постанови та накази по службі. Всі вони знаходяться на контролі і виконання їх потребує покращення.

Умови праці

Минулого року складна фінансово-економіна ситуація в країні сприяла зменшенню обсягів виробництва та використання шкідливих факторів.

На теперішній час санепідслужбою області забезпечено контроль за використанням шкідливих факторів на виробництві у повному обсязі. Так, промпідприємствами області використовується 217 шкідливих факторів, у т. ч. хімічних – 205 (94,5%), фізичних – 8 (3,7%), біологічних – 4 (1,8%). Практично всі фактори нормуються. Ми маємо можливість контролювати їх кількісний і якісний склад.

Основним завданням на місцях залишається забезпечення належного контролю за безпечним використанням шкідливих факторів на промислових об’єктах. Необхідно й надалі:

1. Здійснювати щорічний облік шкідливих факторів на виробництві, забезпечивши контроль за наявністю документації щодо їх безпечного використанння (карти даних небезпечних факторів, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо);

2. Забезпечити контроль за:                                             

- організацією керівниками підприємств відомчого лабораторного контролю по дослідженню концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів фізичних факторів на робочих місцях з кратністю передбаченою чинними нормативними документами;

- проходженням працюючими, що зайняті під впливом шкідливих факторів обов’язкових медичних оглядів і забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту.

Моніторинг неінфекційної захворюваності

Захворюваність всього населення області за 12 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року зросла на 1,9% і склала 69976,1 на 100 тис. населення (2014р. – 68655,1 на 100 тис. нас.).

Лідируючі місця, які становлять 73,5% усіх вперше виявлених у звітному періоді захворювань займають:

– хвороби органів дихання, 49,3% від усіх хвороб;

– травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин – 7,5%;

– хвороби системи кровообігу – 5,9%;

• хвороби шкіри та підшкірної клітковини 5,5%;
• хвороби ока та його придаткового апарату – 5,3%.

Поширеність хвороб серед всього населення області за звітний період у порівнянні з 2014 роком зросла на 1,8% і склала 204724,2 на 100 тис. населення (2014р. – 201059,6 на 100 тис.).

Рейтингові місця в структурі поширеності за класами хвороб наступні (72,1 %):

– хвороби системи кровообігу, на які припадає 28,8% від усіх хвороб;

– хвороби органів дихання – 20,7%;

– хвороби органів травлення – 10,9%;

– хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини – 6,4%;

– хвороби ока та придаткового апарату – 5,4%.

Таким чином, аналіз стану здоров’я населення свідчить про ріст показників захворюваності та поширеності хвороб у 2015р.

Моніторинг професійної захворюваності

В області реєструються поодинокі випадки професійних захворювань: у 2010р. – 5, у 2011р. – 4, у 2012 – 5, у 2013 – 1, у 2014 – 2, у 2015 – 3 випадки. У структурі професійної захворюваності на першому місці туберкульоз серед працівників медичної галузі.

Таким чином, на сьогодні одним з пріоритетних завдань Держсанепідслужби є проведення соціально-гігієнічного моніторингу. Особливу увагу необхідно звернути на посилення заходів з гігієнічного виховання населення, гігієнічного навчання декретованих контингентів, пропаганди здорового способу життя  та своєчасне інформування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян про санітарно-епідемічну ситуацію, виникнення і поширення інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань.